Народилася 26 червня у Коломиї (тоді Австро-Угорщина), у родині інженера Ізаака Райха.
1918–19201918 року вступає до приватної Вільної академії мистецтв у Львові, де навчається два роки під керівництвом Фелікса Вигживальського. У 1919 р. разом із батьком відвідує Париж. У 1920-му знайомиться з Романом Сельським.
1921–1928Рік навчається у Краківській академії мистецтв у класі Войцеха Вейса. Вакації проводить у Парижі, після чого до Кракову не повертається, натомість вступає до Віденської академії мистецтв, де навчається два роки (1922–1923).
У 1924 році приїздить до Парижа. Копіює Мілле у Луврі, відвідує виставки модерністів, захоплюється кінематографом Ейзенштейна та сучасною фотографією. Одразу ж починає відвідувати Académie Moderne Фернана Леже, навколо якої ґуртуються корифеї світового модернізму — Амеде Озанфан, Ле Корбюзьє, Піт Мондріан, Соня Делоне, Олександра Екстер. Чимало переймає з теорії майстра про «оживлення мистецтва предметом» і демонструє значний індивідуальний прогрес у навчанні.
1926 року з великим успіхом виставляється на Салоні Незалежних у Парижі. В експонованих творах відчувається засвоєння пластичного досвіду тогочасного мистецтва — механіцизму Леже, кубофутуризму Архипенка, неокласицизму Пікассо, зворотної перспективи Де Кіріко («Автопортрет», «Квіти і пляшка»). Наступного року дебютує з персональною виставкою у Львові, після чого вирушає у подорож на Корсику, а згодом до Ніцци.
1930-тіНавесні 1929 року повертається до Львова. Разом з паризькими однодумцями створює мистецьке угруповання «Artes», бере участь у його виставках (1929–1935). У 1931 році вступає до Асоціації незалежних українських митців, з 1932-го — членкиня авангардного угруповання «Нова генерація» (до 1935) та Львівської профспілки артистів пластиків (до 1939).
Серед творів початку 1930-х — сюрреалістичні композиції, пуристичні портрети, пацифістські фотоколажі та постімпресіоністичні пейзажі у стилістиці École de Paris («Карусель», «Жіночий портрет», «Не хочемо війни», «Гель», «Жінка і квіти»).
1931 року бере шлюб із Романом Сельським, наступного року подружжя вирушає до приморського Геля, де з’явиться чимало сюрреалістичних пейзажів і настроєвих етюдів.
У 1937 році разом із чоловіком востаннє виїжджає у Париж.
Воєнні рокиУ 1940 році вимушено повертається до мистецького життя Львова, вступає до Спілки художників СРСР.
1942 року, після приходу німців Марґіт заарештовують і направляють до Янівського концтабору, з якого вона тікає з фальшивим паспортом, через Краків і Тарнів виїздить до Варшави і 1943 року повертається до Львова.
1945–1950-тіВтілює у сюжетних композиціях тематику радянського села, індустріального міста, життя робітників, але тим так і не догоджає соцреалізму. Натомість творить у стилістиці вільної манери École de Paris: «На околиці Львова», «Задумана» (1940-ві), «Будівництво», «Пацієнтки клініки Філатова» (1950-ті).
1960-тіЧасто виїздить із Романом Сельським до карпатської Дземброні (тодішня назва — Берестечко) та у Крим, пише багато пейзажів і жанрових сцен, вирішуючи у них формальні завдання — формотворчі функції лінії та плями.
У середині 1960-х створює серію жанрових портретів близьких і приятелів, застосовуючи прийом симультанного контрасту, вибудовуючи об’єми обличчя й торсу не тоном, а локальним кольором і контуром («Скрипалька», «Портрет Галі», «Віра», «Жіночий портрет. Рома»).
Другу половину 1960-х позначено експериментами з колірними домінантами, тактильною фактурою малярської площі, переважно у натурних композиціях і натюрмортах («Перед дзеркалом», «Жінка з котом», «Дземброня», «Натюрморт», «Натюрморт із двома глечиками», «У лісі»).
1970-тіПоєднує усі попередні пошуки у жанрових полотнах, пейзажах і портретах («Жінка з коровою», «Біля плоту», «Збір яблук», «Композиція з птахом», «Хімія»). У 1976–1978 рр. реалізує серію унікальних фактурних композицій, наближених до тактильної абстракції.(«Композиція», «Композиція 3»).
У 1978 році проводить першу персональну виставку у Львівській картинній галереї.
19803 лютого помирає у Львові. Похована на полі № 33 Личаківського цвинтаря.
